unfoldingWord 36 - Преображення

Якось Ісус пішов на високу гору, щоб помолитися. Він узяв із Собою трьох Своїх учнів: Петра, Якова та Івана, який був учнем Ісуса, а не той Іван, який хрестив Ісуса.

Коли на горі Ісус молився, Його обличчя стало яскравим, як сонце. Його одяг став білим як сніг, таким білим, як жодна людина на землі не в змозі зробити білим.

І раптом з’явилися Мойсей та пророк Ілля, які жили на землі сотні років тому. Вони з’явилися на горі і говорили з Ісусом про Його смерть і про те, що Він має невдовзі померти в Єрусалимі.

Коли Мойсей та Ілля розмовляли з Ісусом, Петро сказав Ісусу: «Нам тут дуже добре! Давайте зробимо три намети: один – для Тебе, один – для Мойсея і один – для Іллі». Через страх Петро сам не розумів, що казав.

Як Петро все ще говорив, ось на них опустилася сяюча хмара і оточила їх. Із хмари пролунав голос: «Це Син Мій Улюблений! Я задоволений Ним. Слухайте Його». Троє учнів сильно злякалися і впали долілиць на землю.

Тоді Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: «Не бійтеся! Встаньте!» Вони подивилися навколо, але не побачили нікого крім Ісуса.

Після цього Ісус із трьома учнями спустився з гори. Він сказав їм: «Нікому не розповідайте про те, що тут сталося. Незабаром Я помру, а потім повернуся до життя. Після цього ви зможете розповісти про це людям».